21

Юрій Буряк

“Все йде, все минає і краю не має…”

І краю немає, і край той тюрма є;

все йде, все минає, ейнштейна з’являє,

що простір і час у дугу загинає,

кронштейном вправляє…

“Айнштайн, Опенгаймер…”

Нільс Бор не конає.

Аж гульк – Стівен Хокінг зі всесвіту зяє.

А краю немає, що краю не має:

усі-бо краї мають край і межу,

і край ополонки дорожчий моржу

за край ополонок, землі на межі,

де в спогадах тільки лишились моржі.

“Все йде, все минає і краю не має…”