5

Юрій Буряк

“Вона все ходить, з уст ні пари. Широкий Дніпр не гомонить”.

Вона все ходить, з уст ні пари… А Дніпр щось знає, та мовчить.

Широкий Дніпр, Волосожаром прошитий наскрізь, аж горить.

Кого на марах

Несуть в заобрійну блакить?

“Вона все ходить, з уст ні пари. Широкий Дніпр не гомонить”.

А з хмар – то голова почвари, то зір диявола над яром

На Дніпр очмарений зорить, осоловілий від угару,

Мов корабель з людським товаром дав тіч – і (жити чи не жить?..)

Когось на марах

Несуть в заобрійну блакить?

“Вона все ходить, з уст ні пари. Широкий Дніпр не гомонить”.

По ньому сновигають шмари, і в шмари кожної до пари

Є чобіт, і любов на шару їй не болить. Широкий Дніпр не гомонить.

Бо надто пізно і не дано оговтатися від удару.

І ось ця мить.

Ось валка, і його на марах

Несуть за обрій у блакить.