Скриня

Юрій Буряк

У тому ж музеї в одній експозиції

з виставкою з Петриківки розкішна скриня,

на якій поміж мальв літають зигзиці

з квітки на квітку, з покоління на покоління

перелітають і довжать місцеві традиції,

міцніші за коксохім і за тук з азотом,

тільки дедалі менше й менше води в криниці і

рими щораз бідніші навіть за стук сексота.

Мали б тут бути люди, що осягали вічність,

ну, а натомість будди й буддам – дубові спічі;

скоро весна, їх змиють скоро Дніпрові води

і попливуть ці будди, як перунів колоди;

тож, вдовольнися тим, що ти бачиш нині, –

всесвітом з мальв і пташок на цій уцілілій скрині.