«Згадай Тибет і Шамбалу, і дзвони...»

Юрій Буряк

Згадай Тибет і Шамбалу, і дзвони

і йди крізь мури в зоряний відпад,

космічні вулканічні терикони –

твоїх, лише твоїх упанішад;

чи довго ще триватимуть агони,

тибетський лама знає, чи назад,

у пітьму, чи на світла перегони –

у забуття, в звитягу і на згад,

коли земля зневоднена, і водень

туманом пробивається з безодень –

на згад про те, що в тебе є Тибет,

в якому всіх пояснення загадок,

упанішади всіх розпанішадок,

причетний до яких лиш цей сонет.