Айя-Софія

Юрій Буряк

Повіс тремтить і гугонить фундамент

і тисячі рабів на хорах, на даху,

там Богородиця аж на самім верху,

щовечора молитви лине “amen!”

Немає рівних їй, Господь повіс тримає,

не підпирає мурів контрфорс,

парс полонений, нумідійця торс

лисніє темним фініком, і зяє

не мушля – зала між ефеських паль,

для неї не суперники – Версаль,

ні римські базиліки, ні Равенна.

Її вінчає купол із порід

легких, як думка людства дерзновенна,

що розкриває перед нами світ.

1-2. 06. 13. Стамбул, берег Мармурового моря