Візантійський вітер

Юрій Буряк

Оливкові гаї, розгойдані верхівки,

сороки на верхах, егейських кораблів

безсмертник шелесткий, безсмертні шелестівки

і ластівка внизу у голубій імлі.

Тераси круг, стежки еолу і зефіру,

для борвію стрімкий і прямовисний шлях,

на кожному щаблі принесення в офіру

земних створінь богам у золотих полях.

Для безлічі божеств тут зводилися храми,

у закутках усіх цієї панорами*,

де вісники не сплять, злітають над полями,

як тіні мандрівців, готових навпрошки

забарвити в блакить і жовте білі плями

на візантійський штиб і крізь усі віки.

* Що навпростець летить із пагорбів до моря,

де кораблі стоять Содома і Гомори.