«У хаті...»

Юрій Буряк

У хаті

на оріль-

ських пуштах

і розтоках, з авто-

буса вночі в хурдигу

прийти згори до тебе

в тепло очеретяне, де піч

натоплена й лелеки з глини

пролітають крізь літа з морозу

увійти і обійнятися з тобою і ви-

пити спиртяги і до ранку згадати

все життя.

А вранці розчистити поріг і ганок, сніги

повідкидати, які нападали за час розлуки,

на пушти подивитись, на Оріль –

іще в льоду, ще скуту молоду

Оріль, і на весну чекати,

на провесінь, на березіль

і на птахів

із вирію,

із вирію…

далеко…