2

Юрій Буряк

У

міфах

Петриківки –

Лот, що жив із

малолітніми дочками,

люб’язний педагог із почерком

як петриківський розпис, нащадок

людожерів часів Страшного суду,

сліди івриту в текстах українських, піс-

ні з примовками на ідиш, се батьківщина

Сидура, якому куля розривна щелепи потро-

щила; початок дев’яностих, демонстранти з

жовто-блакитним прапором (їх жменька, але

вони ідуть із небуття; куди? – це є пи-

тання, на яке немає відповіді й досі).

Фільми про французькі замки з ви-

шуканим сексом у колгоспнім

клубі і наш національний коло-

рит, у зігнутому стані,

тримаючись за виш-

ню петриківську,

чи в кабінеті,

де радіорубка,

на атласну сук-

ню колінь-

ми ставши

на стільця,

з якого прославлявсь останній гетьман,

і це було б йому не до лиця

(стільцю чи гетьману?);

історія оця

нагадує

Богда-

нову

Геле-

ну,

і Петрика геенну огнену,

і Калнишевського, закутого в кайдани,

і жінку, яку вбито

отаманом.