Сестина: Альта Форте
Езра Паунд (переклад Юрія Буряка)
З Бертрана де Борна
Данте Аліг’єрі помістив цього мужа
до Пекла як розпалювача розбрату.
Eccovi!
Розсудіть-но ви!
Чи не реінкарнував я його?
Події відбуваються в замку Бертрана – Альта Форте.
Папйоль – придворний музика.
«Леопард» – бойовий клич Ричарда (Левине Серце).
І
Наш бісів Південь просмердівся миром.
Папйолю, сучий сину, втни, музико!
Там сенс є жити, де лунає грім
І де тріпочуть стяги, щоб зметнутись
У полі, що займається багряно,
Де захватом виповнює натхнення.
ІІ
У спеку влітку жду і я натхнення
Мечів з грозою, що не терпить миру
І землю світлом блискавок багряно
Тне в затхлій тиші. Ревище, музико,
Вітрів, що, д’горі прагнучи зметнутись,
Гримлять богів мечами, то є грім!
ІІІ
Гей, бісівня, мечів перегук – грім!
Булат і коні, шал мого натхнення
В бою зійтися і як сталь зметнутись!
Година бурі варта року з миром –
З плітками, пійлом, їдлом… Грай, музико!
Ба-ба-а-ах! Вино з-під корку – кров багряна!
IV
Люблю я сонця сходження багряне,
Як барва крові, і з мечами грім,
Що пробиває темряву з натхненням
І шалом повнить серце, о музико,
А співом груди. Нехтуючи миром,
Готове сонце з мороку зметнутись.
V
Мерщій ідіть – над смородом зметнутись! –
Щоб кров заграла в жилах, кров багряна,
Усі, хто тішивсь досі тільки миром,
Хто не вслухався в честі гомін – грім.
Смерть сих тварюк зустріну я з натхненням.
Ось так! Переверни весь світ, музико!
VІ
Папйолю, час, Папйолю, втни, музико!
Найкращий звук – мечу з мечем зметнутись.
Найкращий крик – гук бойовий натхнення,
Коли на лікті кров тече багряно
І – «Леопард!» – назустріч крику грім.
Нехай до Пекла йдуть усі, хто з миром.
VІІ
Хай музика мечів гряде багряно!
Почують, сто бісів, ще герців грім!
Ганьба тому, хто заклинає: «З миром!»
Провансальська форма сестини, винайдена А.Даніелем, яку полюбляв Ф.Петрарка, приваблювала й Паунда. «Альта Форте» – не переказ якогось конкретного вірша де Борна, знаменитого провансальського трубадура (2-га пол. XII ст.), а вільна фантазія на його теми і від його імені.