Початкова сторінка

Юрій Буряк (Київ)

Персональний сайт українського поета

?

Сестина: Альта Форте

Езра Паунд (переклад Юрія Буряка)

З Бертрана де Борна

Данте Аліг’єрі помістив цього мужа
до Пекла як розпалювача розбрату.

Eccovi!

Розсудіть-но ви!

Чи не реінкарнував я його?

Події відбуваються в замку Бертрана – Альта Форте.

Папйоль – придворний музика.

«Леопард» – бойовий клич Ричарда (Левине Серце).

І

Наш бісів Південь просмердівся миром.

Папйолю, сучий сину, втни, музико!

Там сенс є жити, де лунає грім

І де тріпочуть стяги, щоб зметнутись

У полі, що займається багряно,

Де захватом виповнює натхнення.

ІІ

У спеку влітку жду і я натхнення

Мечів з грозою, що не терпить миру

І землю світлом блискавок багряно

Тне в затхлій тиші. Ревище, музико,

Вітрів, що, д’горі прагнучи зметнутись,

Гримлять богів мечами, то є грім!

ІІІ

Гей, бісівня, мечів перегук – грім!

Булат і коні, шал мого натхнення

В бою зійтися і як сталь зметнутись!

Година бурі варта року з миром –

З плітками, пійлом, їдлом… Грай, музико!

Ба-ба-а-ах! Вино з-під корку – кров багряна!

IV

Люблю я сонця сходження багряне,

Як барва крові, і з мечами грім,

Що пробиває темряву з натхненням

І шалом повнить серце, о музико,

А співом груди. Нехтуючи миром,

Готове сонце з мороку зметнутись.

V

Мерщій ідіть – над смородом зметнутись! –

Щоб кров заграла в жилах, кров багряна,

Усі, хто тішивсь досі тільки миром,

Хто не вслухався в честі гомін – грім.

Смерть сих тварюк зустріну я з натхненням.

Ось так! Переверни весь світ, музико!

Папйолю, час, Папйолю, втни, музико!

Найкращий звук – мечу з мечем зметнутись.

Найкращий крик – гук бойовий натхнення,

Коли на лікті кров тече багряно

І – «Леопард!» – назустріч крику грім.

Нехай до Пекла йдуть усі, хто з миром.

VІІ

Хай музика мечів гряде багряно!

Почують, сто бісів, ще герців грім!

Ганьба тому, хто заклинає: «З миром!»

Провансальська форма сестини, винайдена А.Даніелем, яку полюбляв Ф.Петрарка, приваблювала й Паунда. «Альта Форте» – не переказ якогось конкретного вірша де Борна, знаменитого провансальського трубадура (2-га пол. XII ст.), а вільна фантазія на його теми і від його імені.