П’яцца Сан Марко

Езра Паунд (переклад Юрія Буряка)

Червень

Майстре Віль, ти гуманіст

Бісів сину, й боговуст.

Мужолюбе й фемініст,

Що з тобою, де твій глузд?

Трубний глас тритона чути

Між троянд і діадем;

Плями винні скрізь і всюди –

Письмена твоїх поем.

Шекспіра крадієм назвати? Смішно.

Як кожен бард, був злодієм Війон,

Та лиш вино він завше крав успішно,

В баладах розчинилося воно,

Він кидав долі виклик своїм віршем,

Оскаржуючи вирок і закон.

Коли розкішний квітень заяскрить,

І жовтий крокус леготу чека,

З дощем та сонцем ринучи в політ,

Передчуваю: владарка близька

І ліс вже подолав убивчий гніт.

Зимова туга врешті-решт зника,

Лише розкішний квітень заяскрить

І радощі наповнять кожну мить,

Мені з моєю пані край гайка

Стежина не широка й не вузька;

Сміх переможно рве зимову сіть,

Розкішний квітень щойно заяскрить.