4

Юрій Буряк

Тебе чекають ластівки й лелеки

там, куди ти летиш у вирій

над вигином Орелі, у Лип’янці

тебе чекають їхні щирі

душі, які повернуться до хати навесні;

до хати, що стоїть під очеретом,

для зустрічі

з філософом, що свій Журнал дібров

і вод орільських пише на піску,

всміхаючись лелекам,

і йде з косою у лип’янський луг

чи підіймається на гору над Оріллю

Сізіфом, круг життя ще не замкнувсь,

ще йде годинник, стрілки йдуть

за інерцією

дзеркало мобілки градусника ртуть

ще не зашкалила

на скалі, чи шкалі,

видно смерті позначку й на тлі

дніпровської затоки той пейзаж,

що викликає дріж і вводить в раж

(кураж від смерті), словом, дрижакам

альтернативу, і судомі, й сну

з демідролом у розрідженій червоній

рідині, що формулу свою змінити ладна

на солов’їний спів чи на іржання коней.