Постімпресіонізм

Юрій Буряк

Ось потяг зупиняється, коліс шипіння, пари,

А ти іще в купе, асфальт перону,

Потяг, потяг… скляні буфети і присутність

Літ, прожитих на ходу… із пристанційних

Генделиків тінь вислизає. Ти її шукав?

Вагон пливе, а ти іще в купе. Чекання

Гума, час, як рогатка, у якій цей потяг:

Сьогодні – тут, а завтра – десь поза морями.

Виходь мерщій, бо звітриться, як дух.

Приходь до тями… Потяг. Рух над океаном.