Зима над Києвом

Юрій Буряк

Зима обвальна і обломна,

Але крізь налід і мороз

З околиць Києва, паломник,

Іде над обрієм Христос.

Як торба, сонце, що звисає

На рам?я із його плеча,

Над вифлеємським звізд розмаєм

Одна – як храмова свіча.

Яскріють нальодом будинки

І сніг лежить, як сірий сель.

Як сіль на рани – анонімки

Його обідраних осель.

З новими виборами мера

Надійде ще одна весна,

І Україна, ще не вмерла

І ще не знята із хреста,

Пройде над Києвом струмками

Своїх загиджених річок,

Підніме крани і гаками

Красу зачепить за гачок.

А зараз – радуйся морозу,

Христу у рам’ї по святах,

Які пройшли з апофеозом

У відморожених містах.