Київ: 1934

Юрій Буряк

Стоїть сторозтерзаний Київ,

І партія наступ веде,

Над Липками трупами віє,

Вар’яти ідуть з вар’єте.

Іде Наречена полями,

І плач незриданний, і сміх

У ямах забитих киями

І знову воскреслих – усіх!

Ішов на Голгофу Варавва,

А поряд Варавви – Христос.

Верхами котилося: «Слава!»,

Низами – ішов паровоз.