Одного разу

Юрій Буряк

(З Пікабіа)

1

Одного разу вибухівка,

Призначена мені, не вибухне

І кілер не натисне на гачок,

І з голови його, такої дорогої,

З горища вниз тектиме той струмок,

Який би мав текти з моєї, видимо,

Якби ціна була на неї не такою.

2

Одного разу суворість голих скель

Тебе злякає холодом

І ти мою безвихідь осягнеш,

Коли поглянеш зблизька навіч на хребти й відроги.

І я пішов би – за тобою,

Але, на жаль, мій час не в тому напрямку струмить,

І де були дороги – там безодні.