2. «Сьогодні вінок у снігу…»

Юрій Буряк

Сьогодні вінок у снігу

і холодне прозоре повітря,

і сніг на лампочках шипить як натрій

на воді, сьогодні ти бездарний і тупий

і з тебе пре імпресія. А може, це сецесія?

І час відродить те, що загубили ми.

Бери запрошення на похорон зими.

Вінок його сьогодні у снігу,

і він із того світу ні гу-гу!

Кому там добре, рибко золота?

Лот із життям і смертю нероз’ємний, але та,

яка й була твоїм життям, чому, улегла смерті,

тобі не надсилає навіть серти-

фікату у дешевому конверті,

який підтвердить ірреальність

життя без цілі, чи банальність

смерті, мета якої – шлях до інкарнацій?

Адже ж, якби на смерть пішов леґіонер,

то не відбувся б Флакк Горацій.

Не думай, що із нею ти помер,

бо інших безліч є конфігурацій,

аніж тепер тобі відкрилося в зимовому боргу.

О боржнику, життя, поглянь, вінок сьогодні у снігу!

Він круглий, як сліди від куль,

Обгризені листочки зі штучного вінка,

і на снігу – сліди козуль

(у центрі міста), а це і є підтвердження інкар…

Лиш уяви: напроти джип, вікно пливе поволі вниз,

і ствол вихаркує свій імпресіонізм.