«Чавунні маскарони у сутіні алей...»

Юрій Буряк

Чавунні маскарони у сутіні алей,

Принишклий сад і сакура, і клени

Європейські, ще доканадські, в зелені, але

Під лютню не лунають кантилени

Перед будинками з балконами старих

Помешкань, часом линуть звідти

Акорди фортеп’яно, співи, сміх

(Невже для того тільки, аби в свідки

Зібрати рештки пам’яті суцвіть,

Що облітають, й занести в сувій

Пергаментної ночі?).

Як світяться з-під повитиці вій

Чавунних маскаронів очі,

Сих архіваріусів перманентних дій!