«Навіть і не помітив...»

Юрій Буряк

Навіть і не помітив: другий рік немає дроздів,

мабуть, вимер(з)ли – позаторік

стояли морози, люті й для снігурів,

а дрозди – теплолюбні. Ботсад гудів

од дроздячих драм, навіть дятлів дім

не так дошкуляв, коли дятленят

на старій березі, де пальметний сад,

дятлиха висиджувала на гнізді.

А оце за кенасою на старих деревах

якийсь нетутешній пташиний рейвах,

ціла зграя шпако-дроздів з голосами раю

забутого в перелітний сезон зупинилася тут;

позаторік я дивився як над Оріллю зграї

перелітають, а тепер крізь Київ їхній маршрут.