Леополіс

Юрій Буряк

Місто напередодні свята

вічно в очікуванні, Лео-

поліс, Терпсихора чи Кліо, –

все ‘дно, бо неподалік – Карпати,

де справжність, як гра, де танцюють,

йдучи, скажімо, на плаху,

де голуби під дахом

карнизами шпацерують,

де дівчина в довгій сукні

продає фігурні цукерки,

де в піджаку потертім –

портрет короля у буклях,

і лиш венеризм букінізму

нагадує тут вітчизну.