(6)

Юрій Буряк

Рим, Бородаївка, Дніпро –

під клавесину награш,

поля і ти, і шум дібров,

і небо в зблисках заграв;

цей плин, ці ритми, пунш і грог,

і кров гаряча мавра –

та, що згортатиметься, кров

у тих пекельних мандрах.

Вона летить вздовж берегів,

вздовж друзів наших, ворогів,

вона чітка і точна,

як цей зелений клавесин.

Є брат у мене, батько, син.

І є вода проточна.