IV Елегія

Езра Паунд (переклад Юрія Буряка)

«Far bion tempo e trionfare»

«Забув я мрії, шал минулих літ»,

Через гонитву їхню і шалений ритм

Я мало що здобув. Та інший був,

Інакший вітер, що зривав із віт

Пожовкле листя, мов життя людське,

І перед ним дрібним є все земне.

***

Я довго жив й помер, прийшов-бо час,

Хоч помирав до цього вже не раз,

Одне в житті затямити я встиг:

Під сонцем

явним зло стає, а втім

Безсила пісня наша перед ним.

Сьогодні – густо. А на завтра – пусто.

Над злом не владні бранці його пут.

Тривоги тут – се марний струс повітря.

Меча, що там, не спиниш тим, що тут.

Реальна справа думку геть змете,

А мрії лиш стоять на перешкоді.

Бо істина – той самий компас, де

Кожна точка – полюс, отже, марні

Всі спроби випрямляти шлях до правди

Зі ствердженням добра і всіх чеснот.

Без сонця й бадилинка не зросте,

Хоч вічно зеленіти й неспроможна.

Всьому свій час, але ніщо не вічне

Під вічним небом! Де любов, бажання,

Чесноти, гроші – все колись минеться.

І не зупиниш ти млина цього!