До римлян

Квінт Горацій Флакк (переклад Юрія Буряка)

Куди, куди це ринули безумці, ви,

Мечі із піхов вийнявши?

Невже замало ще і піль, і моря хвиль

Поллято кров’ю римською –

Не карфагенські мури взяти приступом

Рушають нині римляни,

А також не британців переможених

Вести по римських вулицях –

На сміх парфянам брат на брата стали ви,

Загибель Риму врочачи?

Ні вовк, ні лев не є такими лютими

До звірини спокревної!

Чи ваші очі сліпнуть од шаленості?

Чи гріх гризе? Де відповідь!

Мовчать, лиш зблідли, зуби міцно зціпивши,

Заціпенілі розумом.

Так: люта доля римлянам судилася

За братовбивства день отой,

Коли проллято кров невинну Ремову,

Що закляла нащадків кров.