До Римської держави

Квінт Горацій Флакк (переклад Юрія Буряка)

В море знов одженуть, о корабле, тебе

Хвилі! Нащо? Заякорися в порту.

Та невже ти не бачиш,

Що твій борт загубив уже

Весла? Щоглу твою зламано, снасті так

Жаско риплять, гаки геть всі розігнуто

Й продірявлене днище

Ледве напади стримує

Штормові. І нема ані вітрила, ні

Богів тут, на кормі, в бідах прихилища,

Хоч і сосни понтійські

Доньки лісу шляхетного

Досі гордість твоя – тут вже не важить рід:

Чи на борт корабля можна покластися

Нині? Адже ти будеш

Тільки вітру забавою.

Нещодавній предмет роздуму прикрого,

Ти в мені пробудив сина чуття живі.

Не зривайся у море,

Що реве між Кікладами.