З цікавого шевченкознавства

Юрій Буряк

Відвідати хотів би Яготин,

де рідний брат Волконського Рєпнін

приймав 30-літнього Поета

і де його дочка, княжна,

до Псьолівни ревнуючи його,

як бьоклінівська муза, у саду

із тіней на жертовнику вогонь

щодня підтримувала… Що це за одна?!

Волконського небога і дочка

всєя Малоросії прокуратора?.. Та ні!..

Його на гетьмана хотіли висувати

не тільки ж малоруські ренеґати…

любили князя козаки й селяни,

і як Містраля, у святковій упряжі,

у колісниці, на себе кінські шлеї

натягнувши, тягли його…

назустріч міражам нової України.

Це ж треба… князь… особа офіційна.

І ця його дочка з Тарасом-«небожителем».

Нівроку все ж картина!

P. S.

Брюллов, Жуковський, князь Рєпнін…

Тож звідки сентименти? До «демократа-

революціонера»?

До України, зрештою, розчавленої

орлом-мутантом?