З книги яшмових письмен

Юрій Буряк

Вода, що під мостом Сонін тече…

Чон То Чжон

Здається, що на світі лиш вода

Весь час прекрасна і весь час струмує…

Юн Сон До

* * *

Тканину в лотосах розквітлих відгортаєш.

Нитки п’ятьох відтінків добираєш.

Й до всього прикладаєш мірку золоту.

Так шиєш одяг ти бой-френдові своєму.

* * *

Ти підіймаєш кришталевий полог

І посилаєш фенікса у башту.

Від віяла твого – сяйвинки сонця,

Й від ліхтаря, обтягнутого шовком.

* * *

Пянь Цяо сто мені не допоможуть

Свою кохану у тобі впізнати.

Порожній корабель гойдався на причалі.

Прикрашене нефритом комунго.