«Дні березня, дні вовчої помітки...»
Юрій Буряк
Дні березня, дні вовчої помітки,
сонцестояння життєствердний знак
і небезпека дотиків і зіткнень
в останній фазі зривів і атак.
Дні шикування кораблів під овид
з корветами й баркасами на дні,
авіаносців, дещо припадкових,
як “санітарки” вирішальні дні.
Лише в ці дні завершувались кола
і на штандартах кавкали орли
двоглаві, etc., і в небі дискобола
тінь велетенська накривала Крим.
І чагарник напроти Каламіти,
де вежа венеційська й папа Климент,
де вранці катер йшов на Інкерман,
де під горою монастирський лемент,
цвіт мигдалю з-над урвища й керма.
Дні березня зі скважин і пробоїн,
артезіанська хвиля і озон,
між братом і коханками, з шизою,
крутішою за Маріо П’юзо.
Поперти проти ратей стомільйонних.
Приціл на одну шосту, на розкол –
зібратися єгипетським полоном,
джміль молодий з ледь чутним голоском.