Секторський

Юрій Буряк

Турчин:

Привіт, Жутіне!

І ти тут і не?..

Жутін:

І ти, Брут, мене?..

Турчин:

Як ти сюди потрапив?

А втім, такий життя закон,

який для Жутіна і КО

так само дійсний, як для нас.

Бо знає кожен мартопляс,

як брат на брата повставав,

завдав багато Вова вав.

Жутін:

Хто продавець, а хто товар,

ти в Янукка перепитай!

Турчин:

Обух на брата хто сталив,

хто диверсантів у тили

нам засилав? Донбас горів…

спитати треба й поготів

проплачених шибайголів.

Жутін:

І в Янука згорів там хлів,

де він бабло своє ховав.

Турчин:

Виймали трупи з ятерів

(улов слов’янських трупарів).

Як вирізали язика, як убивали Рибака,

спитай у КО і Янука.

А ти в палатах жирував

і харцизякам ордени

за усмиріння роздавав,

лякав примарою війни.

Так речник Жутіна і Ко

нам заявляв про це пєсков,

а те, що ставила на кін

Расєя, виставив лукін.

Твої царі, твоя держава,

твоя держава і царі

і булава твоя іржава,

се ти сказав: “Іду на ви!”

гниє ж бо риба з голови.

З твого державного оглава

твоя Москва золотоглава,

твої імперські упирі.

Поет:

Там кораблі стоять на рейдах,

де будівничий Штакеншнейдер

набудував хоромів, де

російський править мародер,

де трон Євпатора часів

трон Мітрідата ти посів

порожніх еллінських вогнів

осяяли прадавні дні.

На Катерини передок

євпаторійський схожий док.

Народ:

О Жутіне, комар гнідий,

конь блєд, Нечеси кінь блідий,

твоє тавро це знак біди.

Ти як пернатий птеродактиль,

з’являєшся в останнім акті,

на стерво, стерше голомозий,

свій лет спрямовуєш, пронозий,

проносиш зброю і заразу

із Карабаху карабасу

(то чуркін-гіркін, гіркін-чуркін,

імперської моралі цурки:

один в оон таке триндів,

а другий вийняв самостріл),

амбіцій нібито й чеснот,

расєйський деспоте, ілот,

георгіївський патріот,

страмиш Георгія, драконе,

ти купа [нрзб] лайна [нрзб]

під берлом Господа комар,

ти жах землі, її кошмар.

Геополітики ти містик,

шнуркоподібний кагебістик.

Гнітиш культури і народи,

юродствуючи, патріоте,

і ксенофобствуючи там,

де колимам твоїм, читам

твоїх поборників актив

чинив, як чинять лиш скоти.

Гнітиш культури і народи,

юродствуючи, патріоте

порожніх душ і арматур,

які проламують культур

від Бога дані черепи.

Твоя зелена мразь, раби,

раби підступні і німі

мене збудили у вогнів.

Й під канчуками Янука

Мене ти бачив лиш на дні.

Чи ти досяг мети,

розпорюючи животи

заручникам?..

Чи не забув, що ти лиш гном

із тельбухатим животом,

куди вмістився, поміж тим,

Тавриди шмат, маленький Крим.

Та скільки, гноме, не з’їси,

ти не повищаєш,

і Крим не [нрзб], єси,

бо ти такий на всі часи!

Клонуєш “матушку” й себе

пропагандуєш ефесне

і шириш далі кримінал,

і тиражуєш Крим і “нал”,

бойовиків на шахти шлеш,

готуєш Молотова фреш.

З пропагандонами з Москви

ти верещиш: “іду на ви!”

Святослав:

Кого се ти сюди прислав?

Тут не потрібен костоправ,

твої супи із черепах,

твоє нутро не мозковите,

повзучий гаде, московите!

Цезар:

З розпухлим чревом, недоростку,

ти за імперію боровся,

та упосліджено причини,

що визначають величини.

Ніколи Рим людей малих

Не ставив вище над усіх!

А ви з Ведмедкіним удвох

вчинили Криму Сандармох.

Янук-молодший:

Мене зробили мародери

за кошт держави мільярдером.

Ми годувалися з котла,

успішно розвели хохла,

тепер завалимо баблом

весь депресивний Даун бас

і повоюємо з хохлом

за “йду на ви!”, за нас і влас..

георгіївський свинопас.

Янук-старший:

Я ледве втік з баблом усім,

серпом відкраяли ми Крим

і назріває слушний час

переколошкати Донбас.

Народ:

Юловілюлю!

Янук-старший:

Юлуд маветан! Юлуд маветан!

Нате вам дулю!

Сепаратисти захоплюють Червоноармійськ,

входять в Донецьку ОДА,

оду співає російських військ

гопота.

Знову по кухнях ширяться пошепки

останні новини з Криму,

настовбурчили вуха сексшопінгів

балерини.

Тягне димами каучукових шин

автомайдану машин

з жовто-блакитними прапорами,

коктейлі Молотова

маріупольські земляки

алкоголіка-комунарха

виготовляють,

дорожчі від золота

з Межигарха.

Сем, яким

залякували совкових зомбі,

тягне свої мацаки

наглядачами із ОБСЄ,

чмур зі Слов’янська

Пономарьов,

що вивчає кльош

на річці Торець,

зливає геерушника Гіркіна

й топлять “жмура” Рибака.

“Пономар, йо…

твою мать!”

Замочено силовика.

Всує згадує Ягве

уповноважений ГРУ

підполковник “Абвер”.

Місцевий авторитет

шикує ментів,

з георгієвською стрічкою контрагент,

ті йому “здраввієжелают”.

No comment!

Есемеска з Мальдів:

“Папа, нам харашо!”

Пропагандистський презерватив

обіцяє Америку перетерти на порох.

Жертви 11 вересня

озиваються хором:

“Маски-шоу, Москву!

Алло! Москва?!”

Чути з ящика васілієаксьонівське:

“Ква-ква!”

«Гаваріт Ква-Ква!” –

Умикають Кремль.

Відома гімнастка втирає крем

у макітру

голомозого дзюдоїста.

З українських каналів звучить “Троїста”

під бандуру.

Автогеном вирізують арматуру,

палять жовто-блакитні стяги,

розбивають голови, Аю-Дагом–

язики пожежі.