4. «Дві армії, що рушили в похід…»

Юрій Буряк

Дві армії, що рушили в похід,

Наздоганяє здогадно Евклід,

А паралелі нападів, ходів

Горять у дзьобах сойок і дроздів.

З нічної битви не один солдат,

Програвши спів, не повернувся в сад.

Чи не тому на гілці клякне дрізд,

Що остогид літературний піст –

Самозахланний, рвійний, з почуттям.

А ще – свободу парковим котам!

Вони зі сторожами стережуть

Фігурки, що в процесі швидко мруть.