1

Юрій Буряк

Не розпитуй про те і на душу той гріх не бери,

Левконоє, скільки літ і який нам кінець уготовили боги?

Скільки дав нам Юпітер, які в нас борги,

Чи багато нам зим, чи останню під ноги

Шумом хвиль котить море Тірренське, між скель

Його буря сьогодні нещадно мордує;

Й вавілонські пророцтва – пусте, покладайсь на людське

Провидіння, на судно, яке у порту є;

Довгу нитку надії обріж, заздрий час

Розмиває слова, наче рінь прибережну розмови,

Будь зі мною такою, як є, ти сьогодні – дівчам,

А грядуще – воно, як і вітер над морем, раптове.