1

Юрій Буряк

Було розкішне літо, чари

південний ворушили степ,

і тінь собору вздовж Самари

мечем таранила Совдеп.

Ось і музей, Іскаріота

Іуди промайнула тінь.

Т-с-с! Українські патріоти

виносять мумії картин

й живі заносять мальовидла.

Хтось їх так довго малював!

Заквацяв, падло, все повидлом,

відбитки пальців постирав.

Метнулась фурія-каналія,

за нею шурхнув чоловік.

– Невже душа національна

не стрепенулася на крик?

– У тій історії, мосьпане,

не все так просто, щоб ти знав.

– Скарби народні, всіх надбання,

на стосик соток проміняв!