Початкова сторінка

Юрій Буряк (Київ)

Персональний сайт українського поета

?

2

Юрій Буряк

– Одна з новомосковських таємниць

у місті Гончаревого собору

чомусь не зацікавила Контору.

– Хтось відстібнув, напевно, прокурору.

– Подейкують, що злодій падав ниць –

зробити день відчинених дверей

навколішках благав усю «еліту».

– З наказу невідомих сил Феміда

не відчинила ні писучим гідрам,

ні іншим, втаємниченим у цей

процес. – В одній із зал музею

були картини вартістю, яка

зашкалювала. – Кажуть, з молотка

на Сотбіс… – Злодійська рука

підробки на дешевій бумазеї

в багети повстромляла – тих картин,

які подарував земляк один,

досягши по світах такої слави,

як сам Ісус… – Та славою Варавви,

попри біблійні, знані всім кранти

розіп’ятих, злодюжки спокусились.

– Не упокорились, як наш Отець

Всевишній, коли втратив сили.

– Із Галілеї мандрівний Співець,

що на хресті знайшов свою могилу.

– Хоч був із тих, що оживали дивом

і обростали маревом леґенд.

– А цих, що керувалися мотивом,

(– Засудженим невдовзі колективом…)

у «штатське» вбраний вирахував мент.

– Який не розумівся на мотивах,

та бездоганно виявив речдок.

– Відбиток пальця все ж лишив совок?

– Ні, фахівці підтвердили: мазок

не в той бік закрутив якийсь мудило

на копії. – І підпис був дзеркальним…

– Атож, «пристосування» в злодіяк

були недосконалими. – Ментально

не вписувались у кінець летальний.

– А може, то був просто маніяк?..

– На взір того, що стратив Монну Лізу?

– Мент вирахував мародерів!

– Вандали й жертви вандалізму,

яким режим поставив клізму!

– Це геростратченки місцеві…

– Жаль, виявилось, пізно…

PostScriptum

Ніхто не повернув украдених картин,

підозрюваний вдав, що він кретин

і ніц-нічого в тім не тямить,

і, за погодженням з властями,

закривсь музей на карантин.