Лист ІІІ

Юрій Буряк

Мій

Вальгію.

Ніколи я й по-

мислити не смів би,

хто є насправді автором

цидули, без сентиментів,

жаль мені Тібулла, старий

помер дочасно від обмови, старий,

котрий обіруч гнув підкови; ну,

і встругнув же цей малий Петроній!

Невже це Бублій з того світу нам шле палкі свої привіти?!

(Такого не було в “Сатириконі” і в “Золо-

тому віслюкові”). О, ці часи, о, звичаї! Типові,

до речі, для нуворишів твоїх, мій

любий Риме! Вальгію, скажи,

якби моя Гликера на мене

одягла свою спідницю,

куди послав би ти таку

дівицю? Отож

бо! Так і я.

Бувай. Іду

на ко-

лісни-

цю.