Лист VІІ

Юрій Буряк

Мій

Вальгію,

якби у Трисме-

гіста з’явились якості,

які він має нині, тоді,

коли від смерті нас поря-

тувала тільки втеча з поля битви,

то й Брут на себе не наклав би рук.

Він, Трисмегіст (якого з юності

я звав Помпеєм Варом), леґіонер, якого

не соромився ніколи, з яким пліч-о-пліч йшли,

тепер себе вважає богорівним (ти пам’ятаєш, як

на щит йому звалилась брила?), він каже, нещодавно

у нього гостював Юпітер (чи з німбом, чи на німбі),

спустився, каже, прямо на подвір’я, де

він розводить псів альпійських і продає

в Калабрії на ринку. Це, мабуть,

наслідки полону, 5 років в Індії +

2 у Фракії дались таки взнаки;

годинами під грушею сидить,

роздягшись догола,

й щось виглядає на городі.

Чи не Юпітера, бува?

Дива,

та й

годі!