Під чорним туфом

Юрій Буряк

Не

вийти

з глибини всього

шляху; ти зупинився

понад чорним туфом чи

вулканічною речовиною, яка

на чорну масу перетворила все,

що рукотворним вважати можна

і дива природи з кристалами й ме-

талами, й усім, що всесвіту збагачує

палітру; там яр був, чорним попелом

покритий, закам’янілий, певно, від часу;

та за щитом над урвищем була вершина,

облаштована руками і розумом людей;

на тій вершині, у напівкруглих залах

з-під сферичних стель являлись

голоси на тебе схожих, та

значно впевненіших у собі істот;

вони тобі дорогу показали

від урвища на гору,

що малася на думці,

коли ти залишав

гостинний кв(ф)орум.