«Ритяєв...»

Юрій Буряк

Ритяєв,

Красний, Голик,

Романов – навмання

називаю своїх друзів по-

чатку 70-х, згадуючи тан-

ковий полігон, марш-кидок, іва-

но-михайлівський ліс, п’яного майора

на спостережному пункті біля стрільбища

у Гвардійському; студент Ніколя, випускник

романо-германського, постраждалий на чатах;

під час охорони об’єкта був обіцяний п’яним

майором просто з балкона спостережного

пункту, напереваги тримаючи АКМ;

витримав до кінця і в пропахлій

майорськими сцяками

гімнастерці,

назавжди закляк у пам’яті.

Мих. Ритяєв відвідав

мене у військовому таборі

разом з подружжям Красних;

після горілки – зустріч

в сосновій алеї

з кадровим

офіцером.