“Смерть Орфея”

Юрій Буряк

(Ж. Кокто)

Ні

жива, ані

мертва мова,

яку мало хто

розуміє, квітка

з моєї крові, Евридіка-

Наталка, мова поета, квіт-

ка моєї долі; судді, трибунал,

тройка, скіфський степ і античний

Крим, поховання на марах скіфських

царів; афористичний, арфо-гедоністич-

ний полиновий запах; шавлія; вхід у поза-

свіття до дзеркал; смерть Орфея, грузинське

багатоголосся – танці половчанок, поло-

вецьке багатоголосся; Лифар – Пікассо –

Кокто: Україна – Каталонія – Галлія;

зріз часів XVIII-го; міти Еллади;

модерн; бедуїни; понад свідоме;

вихід з континууму, тіло

й субстанція духу,

вічність, без-

смертя,

поезія

аб-

сурд.