4

Юрій Буряк

Наїзниць капшуки, солодке коливання,

в тенетах віч смола азійських виногрон;

індустріальне тло і кров’ю на Корані

страшний, як “Never more”, у спеку чорний тон.

Дорога на пустир, край траси з верболозів –

нудьга, як барабан, в якому обмаль куль,

побита, як емаль іржею, міль корозій

секундам лік веде, а не рокам зозуль.

Нудьга, як барабан, в якому куль немає,

спекота це чи жар розверзнутих пустель,

і та гора горить, і та любов згорає –

між чортових коліс дитяча карусель.