«Коли його плоть була вища за дух...»

Юрій Буряк

коли його плоть була вища за дух,

він пив горілку і брав таксі

і відпускав тоді гальма всі,

не з усіма почуттями в ладу;

плоть вимагала тих відчуттів,

які цигаркою він гасив;

коли голос його басив

і з тіла сходило сто потів;

він вовком тоді почувався в степу,

тримаючись правою за стопу,

і то була мить, що єднала його

із космосом, тіла достиглий плід,

і це до тебе було, Наталі,

а ти вінець мій, кінця пригод.