«Так, він справді схожий на дівку...»

Юрій Буряк

Так, він справді схожий на дівку, цей Київ,

як і Париж, цей Київ – здалеку він чарівний,

а зблизька, як дівка, невірна, нерівний,

наче серце й печінку орел йому виїв.

І відчуєш презирство і порожнечу, вияв

спустошеності: вчора в обіймах – тіло царівни

тримав ти, а тепер у вині твоїм присмак урини

і троянда кривава поцілунку взасос – на шиї. В

цьому щось є, суть цього міста продажна,

київ – як дівка, розпутна і епатажна,

шукає своїх елюарів, своїх далі,

здалеку – одаліска, а зблизька – звичайна п…а;

то краще дивитися здалеку, а не зблизька –

і тоді не наступиш ти на ті ж самі граблі.