«Теплоходик, причал під мостом...»

Юрій Буряк

Теплоходик, причал під мостом

Самарським, де збиралися піонери,

У якому це часі, якої це ери,

Скільки – півста проминуло чи сто?

Теплоходик, причал, дерев’яний трап,

Перекинутий на камінні брили,

Баржа, вода самарська і грозові розриви

Давніх забутих драм.

Ще довоєнна шосейка веде до затоки,

Батько на велосипеді… доки він спуститься, доки

Потяг “Москва–Барнаул” пролетить під биками,

Теплоходик розвернеться й попід хмари

Попливе у Дубовий гай чи верхів’я Самари –

В Єрусалим козацький. І пролунає “Аmen!”