«Впадав у транс і говорив про все...»

Юрій Буряк

впадав у транс і говорив про все –

про дихання чуми зі сходу,

про виснаженість грунту і народу

і про прихований резерв;

про попередні втілення і кремнезем

у снах своїх дзеркальну засолоду,

усупереч пересічі й болоту

в них відчував езотеричний сенс;

себе він вивертав як їжака

навиворіт – шукав не піджака –

прикмет, як він собі їх уявляв –

несосвітенності земного пробування

в усьому, в що заткалося спіткання

космічних тіл з планетою Земля.