«Шавлія, та не та, у парку Партеніта...»
Юрій Буряк
Шавлія, та не та, у парку Партеніта
серед екзотів середземноморських:
не має запаху того, який розлито
в степу за Щорськом, під Дніпропетровськом.
Спецохорона закладів приватних
охороняє бранців цих заморських
те ж, а не Карасан чи Ореанду,
держдачі і санзони санаторські.
Лиш де-не-де павич чи павичата
шугнуть повз держиморду, що на чатах
кумекає, як діва ця з кентавром
з’єдналися б, як роздягти Папесу:
його мордують з’їдена віагра
і зовсім не приватні інтереси.
5. 8. 12, Партеніт