Подарунок від Наталі (І)

Юрій Буряк

Сей бик приземистий із равли-

ків брунатних нагадує мені мене,

коли корівку Іо тонкоребру мне

чи здиблений стоїть, як у степу кентаври.

Про що ти думала, коли твій ніжний

погляд ковзнув по виї Зевса в мить,

коли він, з богорівними людьми

прощаючись, прибрав сей вид потішний?

Верховне божество чаїть його утроба,

і, як на трон, на карк йому сіда Європа,

й вони пливуть у далечі блакить.

Пульсує равликами шерсть бика волога.

Лиш морда Зевса круторога

якісь непевні виклика думки.