5

Юрій Буряк

Той

сніг, той

перший сніг

уранці, на вихідний,

коли відпочивають й

стежки в снігу ще не про-

топтані, а сніг м’який, вона

прийшла до матері в аптеку й

ми зустрілись, я затинався, щось хотів сказа-

ти, я любив, не їв, не пив, інстинктом

первісним вона те відчувала,

що влада в неї необмежена,

і покривала [всього мене], як сніг

поля і річку, і да-

хи будинків,

й слід на

снігу

підтверджував, що

все ж вона

реальна.