Різдво Христове

Переклади Юрія Буряка та Володимира Маккавейського

Geburt Christi

Hättest du der Einfalt nicht, wie sollte

dir geschehn, was jetzt die Nacht erhellt?

Sieh, der Gott, der über Völkern grollte,

macht sich mild und kommt in dir zur Welt.

Hast du dir ihn größer vorgestellt?

Was ist Größe? Quer durch alle Maße,

die er durchstreicht, geht sein grades Los.

Selbst ein Stern hat keine solche Straße.

Siehst du, diese Könige sind groß,

und sie schleppen dir vor deinen Schooß

Schätze, die sie für die größten halten,

und du staunst vielleicht bei dieser Gift –:

aber schau in deines Tuches Falten,

wie er jetzt schon alles übertrifft.

Aller Amber, den man weit verschifft,

jeder Goldschmuck und das Luftgewürze,

das sich trübend in die Sinne streut:

alles dieses war von rascher Kürze,

und am Ende hat man es bereut.

Aber (du wirst sehen): Er erfreut.

Різдво Христове

Не була б така твоя природа,

то чи так би сяяло вночі?

Бач, Творець, володар небозводу,

свій прихід з тобою сполучив.

Чи уявиш більший ти почин?

Що є велич? Переступить межі

ті, що перекреслив, і – пройде.

І в зорі нема такої стежки.

Бачиш, королі які, а теж

колінкують, славлячи тебе

і твоє дитя, дари коштовні

тягнуть. Тобі ніяково? Зри:

він лежить смиренно на хустині.

Вищий – вже тепер – за всі дари:

амбри з кораблів із-за морів,

злитків злота, прянощів дурману

для відриву і сп’яніння. Так –

все нікчемне, все лиш для обману

і себе, і світу. Марнота́.

Крім усмі́шки на його вустах.

Рождество Христово

О, не будь проста твоя природа,

Стал бы больше звездный хоровод?

Этот Бог, карающий народы,

Чрез тебя смиренно в мир идет.

Ты таким ждала его приход?

Что величье? Все преграды рухнут

Пред его грядущею судьбой.

Вкруг его звезды созвездья тухнут;

И цари склонились пред тобой,

Принося услужливой толпой

Все, что им казалось драгоценным.

Ты – в смущеньи? Обернись, смотри:

Вот лежит в платке твоем смиренный,

Превзошедший всякие дары:

Блеск металла, аромат амбры,

Нард курений – сладость опьяненья

Усыпленья жаждущих сердец, –

Все, что здесь, ничтожного значенья

И влечет оплаканный конец…

В нем – иного счастия венец.

За виданням: Райнер Марія Рільке Життя Марії: Цикл поезій. – К.: Українські пропілеї, 2017 р., с. 49 – 53.