Повернення тіні

Юрій Буряк

Від нього лишилися, як від

Яванських трупів, лише запчастини –

Погруддя і голова; на острові Яві

Залишив решту, груди і спину

Геніталії і ноги; утятий світ

Каральних органів homo soveticus,

Павукоподібний сей троглодит,

І все-таки як perpetuum

Mobile – призначає побачення і ви-

Словлює побажання зустрічатися нам

Щодня, показує старозавітні ксіви,

Як перепустку в пострадянський Сінай,

Сей системи обрубок, тягне своє,

Наполягає, від каліки не відчепитись,

Кажу йому, що є

В нової еліти нове бачення –

Скинути все як баласт, як непотріб,

І повторюю вкотре:

Я переходжу в інший час, без вас,

Наші путі розійшлися. Чи цього вам замало?

Вам потрібен наказ? Буде наказ генерала

Відірватись від мене в кошмарний сон

І залишитись там аж до скону віку,

Помінявши фейсу фасон!