По досягненні зрілого віку

Езра Паунд (переклад Юрія Буряка)

З досвiду вивчення почуттiв

“неусвідомлене, на вигляд чарівне,

Мов дощ із золота над прахом короля.

Мов дивних крапель рій –

Яких не викрадуть туристи,

Що пнуться до узвишшя пірамід, –

увічнитися на світлинах, погамувати спрагу, –

І далі – у гонитву – до наступних пірамід.

Мов дивовижний порох, що криється в шпарині,

Аби не відчувати нікчемних кроків їхніх

І сміху дурнуватого, – летить по вітру він –

З могили в іншу домовину, туди,

Де золото непотребом лежить –

Отак і я, над попелом із мрій,

Лежу, небіжчик, довбнем поміж стін;

Отак тепер кохання

Дощем розкішним мумію живить,

Метафор золотом виповнюючи мозок.

А простори усі

Закляклої свідомості моєї

Під снігом золотим,

Вилискують, не вгледить їх посеред ночі й кіт,

Хоч очі йому вилізли б з орбіт.”

[Poetry, 1912]