Похвальна пісня абу Саламмамма
на славу імперії

Езра Паунд (переклад Юрія Буряка)

Отакого вірша я написав би, якби король Георг V прикував мене ланцюгами до водограю перед Букінгемським палацом та дав би мені улюблену їжу й жінок, яких би мені заманулося.

Моєму побратиму в ланцюгах бонга-бонга.

Хвала королю Георгу V,

бо до водограю цього він прикував мене,

Він годує мене яловичими кістками й напуває вином.

Хвала королю Георгу V –

Палац у нього білий, немов із мармуру,

У палаці дев’яносто вісім вікон,

Палац схожий на куб, розчленований на трикутники,

Це Георг переміг дракона

й визволив прекрасну Андромеду.

Хвала королю Георгу V,

Він має-бо військ легіон.

Під рушницею в нього – одна тисяча сорок вісім вояків,

сідниці яких облягає шарлат,

І обличчя в них брунатні, немов із цегли.

Хвала королю Георгу V, він наводить великий жах,

Бо до цього водограю він прикував мене,

Він дає мені жінок і пійло.

Хвала королю Георгу V,

І водограй у нього, сповнений блискіток, сяє.

Його прикрашено юними богами верхи на дельфінах,

А води в ньому м’які, ніби шовк.

Великий і високий цей водограй,

І небіжчиця королева Вікторія возсідає на нім,

Мати славетного короля, у криноліні,

Так мовби вона при надії.

Хай живе вічно король!

Хай живе він тисячу років!

Бо юний принц – дурень і впертюх,

Він дошкуляє мені різками й палицями,

А коли ж отакий прийде до влади,

То неодмінно ще когось прикує до водограю,

Тоді славі моїй кінець.

[Pоetry, 1914]