Уістлеру, американцю

Езра Паунд (переклад Юрія Буряка)

З нагоди відкриття виставки
його живопису в галереї Тейт

Ти також, перший наш великий,

Пройшов через усе,

Всі методи у випробах створив,

І серце моє в такт з твоїм вже б’ється.

Там невиразно якось, тут – приблизно,

В однім подробиць перебрав,

Але ось тут – мов Дюрер, досконалий!

З усіх полотен я назвав би ці:

Картину “В студії”, і два портрети [1],

Та ще – малюнки в еллінському стилі.

Ти мучився, шукав і віднаходив,

Та що тепер для нас найважливіше,

Для тих, хто за Америку відповідальний, –

Ти зрозуміти зміг її і змалювати.

Ні, доконечно ти не завжди знав,

Як щось затемнити чи музику вловити.

У спадок не отримавши нічого,

Ти мучився, старався і шукав.

Лінкольн і ти – із безлічі тупоголових –

Ви показали нам, як слід перемагати.

Примітки

Виставка Вістлера в галереї Тейт відбувалася з великим успіхом з червня по жовтень 1912 р. Паунд важав, що Джеймс Ебботт Макніл Вістлер (1834–1903) був єдиним великим американським художником світового рівня. Паунд писав, що ця виставка надала йому більше мужності, ніж будь-який інший прояв американської енергії.

Він також писав про те, що навіть Альбрехт Дюрер (1471–1528), котрий був для нього взірцем незрівнянної досконалості, не зміг би перевершити ті два портрети, про які він пише у вірші.