1975
Юрій Буряк
Мих. Кудрявцеву
Репродуктор вищебечує про великі надої,
жевріє Гоголем безум надії,
залишаються друзі і голубі гусари,
і дівчатка, яких ведуть комісари
в кабінети; з профілю на підйомі –
небо майбутнього, понад трасою, гомін
степу, вали від Чумацького шляху
понад річкою, повз лікарню і далі, на фіг,
у вічність розгортають зорями шлейф,
а внизу Базавлук – артерія, шельф
історії скіфів, половців, козаків, білих вовків,
предків, о. с., – шерехи і підків
цокіт, і селезень-облизень, і аїр у березі,
і яворницько-флоренсько-солженіцинські єресі
огортають зміїний язик брехунця –
цюця-пуця, цабе-рябий, рабе, революція, гоп-цяця,
акордеону вчителя співів під мухою махаон
кольору глибокого
з Атласу метеликів для Набокова,
піп Гапон великодній, степу Наполеон
Махно глупої осені на посиденьках краю отчого
з оповідей і леґенд, повіданих бабою Малюжончихою,
однією з коханок Батька, Шевченкова, типу, хата чи,
радше, копія, аби не забувати, що не в Європі я;
стовп вогняний від сонця і буряковий хрест
на Йордань у Базавлуці, і сам як перст
у снігах пасовищ Конзаводу Будьонного,
пий-гуляй-не-минай-корчма
золотий Мамай з кобзою за іконою,
сонячні зблиски в течії, ями з в’юнами
і Маніфест КП з семптембрієм і фебрарієм, погризений псами;
китайці, євреї, німці із голосами
школярів українських у глухомані маленького Гуляйполя,
де жайвори в небі, гадюки на скелях і в скиртах,
соняшники й квасоля і в сейфі зброя
у викладача ВВП Гуляйпільської СШ
Криничанського р-ну Дніпропетровської обл., а не США:
тут увесь арсенал, включно із протигазами, для вірогідного ворога
зашифровано в малокаліберки,
що становлять загрозу хіба що для ворона
та горобців старих з посмітюхами,
в кращому разі, а в гіршому разі – для бухарів,
які ставлять пляшки на голови і просять у них поцілити;
маразм глушини, є образи й для наслідування –
вчителі Сторчевус і Варвара Оксентіївна Стрижикурка,
Личкатий, бос птахофабрики
з жінкою; спортивне трико
на ній з лампасами генеральськими;
обнаковенні кури смажені без «ко-ко»,
сало і самогонка тут викликають шану
і навіть бла-го-го-віння; з 9-го ж Б гаврики,
заскочені на гарячому, будуть кипіти в Пеклі у казані бурлячому
за те, що в Дуньки Кривої вчилися заговіння;
9 Травня, живі герої з висотки,
якою була козацька могила, в гостях у школи;
а по врочистостях на тій же могилі компанія з тебе й ТБ, підпила,
обсервувала Галактику цієї півкулі
Землі, де в золотих пекторалях застрягли іржаві кулі
внизу, а вгорі як вулій зорі світили, світло летіло від зірок,
які згасли давніше, ба навіть дуже давно,
в нескінченно давно минулім.